Силові трансформатори є одним з основних устаткування електростанцій і підстанцій. Трансформатори виконують кілька функцій: вони не тільки підвищують напругу для доставки електроенергії в зону користувача, але й знижують напругу для задоволення різних рівнів використання. Коротше кажучи, як підвищення, так і зниження напруги мають здійснюватися трансформаторами. Під час передачі електричної енергії в енергосистемі неминуче виникають втрати як напруги, так і потужності. При передачі однакової потужності втрати напруги обернено пропорційні напрузі, а втрати потужності обернено пропорційні квадрату напруги. Використання трансформаторів для підвищення напруги зменшує втрати при передачі.
Трансформатор складається з двох або більше обмоток котушок, намотаних на один і той же залізний сердечник. Обмотки з'єднані змінним магнітним полем і працюють за принципом електромагнітної індукції. Місце встановлення трансформатора має враховувати зручність експлуатації, обслуговування та транспортування, і його слід вибирати в безпечному та надійному місці. При використанні трансформатора необхідно відповідним чином підібрати його номінальну потужність. Коли трансформатор працює без-навантаження, йому потрібна велика реактивна потужність. Ця реактивна потужність повинна постачатися системою електропостачання. Вибір трансформатора з надто великою потужністю не тільки збільшує початкові інвестиції, але й змушує трансформатор працювати без-навантаження або в умовах малого-навантаження протягом тривалого часу. Це збільшує частку втрат без{10}}навантаження, знижує коефіцієнт потужності та збільшує втрати в мережі, що робить роботу неекономічною та неефективною. І навпаки, вибір трансформатора з надто малою потужністю спричинить його перевантаження протягом тривалого періоду часу, потенційно пошкодивши обладнання. Тому номінальна потужність трансформатора повинна вибиратися на основі необхідного електричного навантаження і не повинна бути занадто великою або занадто малою.
